Інформаційно-методичний супровід Тризуб став гербом України 22 березня 1918-го
“В цілому світі ніяка нація, ні держава не має подібного гербу”, — писала херсонська газета “Дніпро” 18 квітня 1918 року про офіційно затверджену емблему Української Народної Республіки.
Майже місяць до того, 22 березня, Мала Рада схвалила малюнки герба держави: Тризуб — знак князя Володимира Великого в оливковому вінку.
“Помимо своєї старости, цей герб своїм видом наскрізь модерний, модерніший, чим візантійські льви та орли і т. п., що так вже переїлися в геральдиці”, — вихваляла новий герб газета “Дніпро”.
Після проголошення 22 січня 1918 року самостійності України, питання про офіційне затвердження герба треба було вирішувати негайно, бо він також є ознакою державності. Але тривала українсько-більшовицька війна, тому провести конкурс чи ширше обговорення не могли. 7 лютого відбулося останнє засідання Центральної Ради в Києві.
Під натиском більшовиків вона перебирається до Житомира, звідти — до Сарн і нарешті — до Коростеня. Там 25 лютого на засіданні Малої Ради затверджено: “Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого”. Ухвалений закон мав лише опис, а малюнків, якими мають бути офіційні зображення герба й печатки держави, при ньому не було.
12 березня, після того, як із Києва вигнали більшовиків, Михайло Грушевський розробити їх проекти доручив графікові й архітектору Василеві Кричевському, за проектом якого побудовано будинок Полтавського губернського земства (Полтавський краєзнавчий музей). Грушевський не надто ладив із Георгієм Нарбутом. Про намальований графіком на грошах Тризуб зауважив, що “на 100-карбованцевих білєтах він рисовникови не вдався”. Натомість із Кричевським професор-спікер був у дружніх стосунках. Той оформляв його видану кілька років до того “Ілюстровану історію України”.
Через 10 днів Мала Рада затвердила великий та малий державні герби, а також велику й малу печатки УНР. Вибором Тризуба — знаку Володимира Великого — офіційним гербом тодішні українські політики підкреслювали спадковість нової держави від Київської Русі.
“Се оздоба питоменна, не запозичена, звязана з нашою тисячолітньою державною політичною і культурною історією”, — зазначав Михайло Грушевський. Стилізований оливковий вінок, що оточував Тризуб в обох гербах, виконаних Кричевським, мав символізувати мирну політику Української Народної Республіки.
За матеріалами Інтрернет-видань, вик.: Савчук Ю.В. – культорганізатор ХДЦЕВУМ, (0382)652313